- знаряддя
- —————————————————————————————знаря́ддяіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
знаряддя — я, с. 1) Пристосування, прилад, механізм і т. ін., за допомогою якого виконується певна дія; інструмент. Знаряддя виробництва. 2) перен. Про те, що служить засобом у якійсь дії, справі … Український тлумачний словник
знаряддя — [знар’а/д :а] д :а, р. мн. р а/д … Орфоепічний словник української мови
орган — знаряддя … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
культиватор — (знаряддя для розпушування зораного ґрунту, знищення бур янів тощо), кремер; планет (перев. для обробітку міжрядь просапних культур); дряпак, дряпач, скоропашка (примітивне знаряддя) … Словник синонімів української мови
наряди — знаряддя, приладдя [I] … Толковый украинский словарь
важіль — (знаряддя для підіймання; деталь машини), підойма, підвага … Словник синонімів української мови
виделка — (знаряддя для їди, що має форму ручки з кількома зубцями), видельце … Словник синонімів української мови
лопата — (знаряддя для копання землі), грабарка (велика лопата), заступ, копачка, копач, копаниця … Словник синонімів української мови
сокира — (знаряддя для рубання й тесання); тупиця, тупець, тупак (тупа сокира); тесак (для тесання); колун (важка, з тупим клинуватим лезом сокира для розколювання колод і дров) … Словник синонімів української мови
тріскачка — (знаряддя, прилад для утворення тріску, шуму), торохкало, тряскало; деренчало (іграшка) … Словник синонімів української мови